душогуб


душогуб
-а, ч., розм.
1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства.
2) Уживається як лайливе слово.
3) Кат.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "душогуб" в других словарях:

  • душогуб — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • душогубець — бця, ч. Те саме, що душогуб …   Український тлумачний словник

  • душогубка — и, ж., розм. 1) Жін. до душогуб. 2) Невеликий, перев. видовбаний з дерев яної колоди, хиткий човен. 3) Спеціально обладнана автомашина, що використовувалася німецько фашистськими загарбниками для отруювання людей газами …   Український тлумачний словник

  • людоріз — а, ч. Убивця, розбійник, душогуб …   Український тлумачний словник

  • убивця — вбивця (той, хто вбив, убиває людей), у[в]бивець, головоріз, згубник, людиновбивець, людиновбивця, душогуб, душогубець, горлоріз; братовбивця, братовбивець (брата, однодумця); дітовбивця, дітовбивець, дітогубець (дітей); кат (особа, що страчує)… …   Словник синонімів української мови

  • мордыр — убивця, душогуб …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • душегуб — губа, ч. Ол. Злочинець, вбивця, душогуб …   Словник лемківскої говірки

Книги

  • Хірург, Тесс Ґеррітсен. Убивця вдирається в домівки самотніх жінок. Він не просто їх вбиває. Він виробляє з ними таке, через що здобув прізвисько Хірург… Душогуб ретельно відтворює стиль серійного маніяка, вбитого… Подробнее  Купить за 357 руб электронная книга